ніби білим німбом місяць – кровопивця
у криницях вікон мляві посполиті
стоголосий регіт / коси – блискавиці
ліпляться докупи вичавлені миті_
>
ввічливі поради з жовтого туману,
шепоти позаду жалять по живому
скривлені орбіти / скривджені шамани
в ланцюгах кармічних вічні невідомі_
>
календарна прірва / атомарна пам’ять
жорна стін щербатих / піксельні сузір’я_
під хрестом розсохлим голова адама,
янгол – охоронець чистить чорне пір’я_
>
десь під білим німбом_ слід втопає в сажі_
тінь нічийна впала псом під босі ноги_
фосфоричні очі п’ють смолу пейзажу
чи магнітом тягнуть в бур’яни з дороги_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842992
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.07.2019
автор: Ки Ба 1