Ти хто? Вдягни скоріше маску,
Сховайся в паранджу буденних справ,
Повір у власну всім відому казку,
Стань на дорогу, яку світ тобі обрав.
Бо добре так – плисти за течією,
І навігатор вже проклав маршрут,
Все те, що називаєш долею своєю,
Як в резервації, вже зібране отут.
І ти живеш… вбиваєш дні і ночі…
Стандартами малюєш власний світ.
До сірих фарб вже звиклись твої очі,
Їх сліплять спалахи стривожених софіт.
Але колисть, коли ти знімеш маску,
І втомлений, лишишся сам на сам,
Пошле Господь тобі найвищу ласку,
Побачиш барви, про які не знав.
Не бійся… Сильний, ти зумієш побороти
Не сумнівайся – все в твоїх руках.
Ставай тоді хутчіше до роботи –
Розмалювати світ, що вицвів у роках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841920
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2019
автор: Волинянка