Усе було тихо. Мирно спали сади,
Лиш місяць моргав срібним оком:
"Штиль — перед бурею: жди біди—
Не спіткнися ж знов, ненароком,
Як минулого... і позаминулого...
Та кожного божого разу.
Бо те, що ніяк не вгасло,
У самісіньку Душу вразить.
І потім дового не відпускає,
Хоч ти і скажеш йому: іди!
Все, що настало, колись минає,
А це — мабуть що вже, назавжди.
00:46 28.06.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841133
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2019
автор: Аліна Шевчук