Запахи кавові…

Аквамарин  небесний...запахи  кавові,
Немов  армюр,  накрили  спогади  мої,
На  мить  здалося,  що  я  знов  іду  у  Львові,
Навколо  парки,  менестрелі,  солов'ї...
Альбедо  спогадів  у  серце  б'є  промінням,
З  кав'ярень  вулички  ведуть  у  далечінь,
І  від  трамвайчиків  в  ногах  легке    тремтіння,
І  на  асфальті  від  готичних  шпилів  тінь.
Стара  бруківка  під  дощами  заблищала
Й  Домініканського  собору  мокрий  дах,
А  Площа  Ринок  архаїзмом  обійняла
І  на  органі  залунав  велично  Бах.
Мене  скупав  Високий  Замок  у  свободі
І  під  гарячим  сонцем  підійняв  до  хмар,
А  гай  Шевченківській  сховав  у  прохолоді,
Здалося,  душу  огортає  сам  Кобзар...
Змішались  спогади  і  запахи  кавові
І  амальгамою  розлилися  в  мені...
На  мить  здалося,  що  я  знов  іду  у  Львові,
Коротка  мить,  що  розтягнулася  на  дні...
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840663
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2019
автор: Sukhovilova