Перли роси ... Яка краса!
Згубились у пишних травах...
Й до сонця іскорки блищать,
А луг увесь в отавах!
До сонця гріється земля,
Втомилась вже від спеки.
Он ліс видніється здаля,
Біля ріки- лелеки!
Ось тиха й ніжна течія
Ріки мого дитинства...
Криничка тут душі моя
І пісня материнська!
А незабудки в берегах ,
Немов шматочок неба!
Моя земля ! Моя краса!
Нічого більш не треба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840574
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2019
автор: Калинонька