кожну ніч я простір відстані долаю,
срібні зорі осявають темний шлях,
кожну ніч до тебе сонна прилітаю,
ти чекаєш на порозі в своїх снах.
кожну ніч я пролітаю над полями,
поміж зграями незрячих кажанів,
кожну ніч я пролітаю над містами,
між десятками неонових вогнів.
кожну ніч приношу ніжність і кохання,
оберемок пелюстків, тепло свічок,
ми з тобою будем знову до світання
омиватись прохолодою річок.
ми з тобою будем довго розмовляти
про життя і про туман минулих літ,
ми з тобою будем знов у сні не спати
і з вершини споглядати цілий світ.
ну а потім відпущу гарячу руку,
розмалює ранок в жовте небокрай,
вкотре скажу: ти не вір у цю розлуку,
завтра знову на порозі снів чекай...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840543
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2019
автор: Sukhovilova