[youtube]https://youtu.be/gE1Jem3qiYc[/youtube]
Поч. 40 сек.
В гаю березовім я зупинився
І любиму берізку свою там впізнав.
До стовбуру ніжно її притулився
Руками його дуже міцно обійняв.
З подругою красунею берізкою
Сердечную розмову я розпочав.
Зраділа береза, вітку прихилила,
Тихим шелестом листу зашуміла
І задушевну бесіду розпочала,
Свою юність, що пройшла пригадали,
Поділились секретами, що мали
Потужили ми за тими часами,
В яких так щасливо і мирно жили.
Коли в ранніх покосах трави лягали.
І куди б оком не поглянув би тоді
То повсюди лунали веселі пісні,
А радісні обличчя завжди сіяли,
Бо усі люди щасливими були .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840281
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2019
автор: dashavsky