Легенда про Самсона

Подвиги  Самсона  описані  в  біблійній  Книзі  Суддів.  Ім'я  його  означає  «сильний».  Самсон  народився  в  сім'ї  ізраїльського  судді  Маноя.  Легенда  про  народження  хлопчика  говорить,  що  одного  разу  Маною  з'явився  уві  сні  ангел  і  передбачив,  що  незабаром  його  бездітна  дружина  народить  спадкоємця,  який  врятує  іудеїв  від  філістимлян.  Хлопчик  ріс,  а  про  його  силу  в  іудейських  племенах  стали  поширюватися  небувалі  чутки.  Одного  разу  Самсон  розірвав  руками  пащу  живого  лева,  а  дикі  бджоли  за  тиждень  у  трупі  назбирали  багато  меду  ...

В  часи  складні,  часи  лихії,
Було  та  з  часом  загуло  …
Я  розкажу  вам  про  події  -
Як  справді  те  усе  було.

Почну,  як  водиться,  з  початку:
Самсона  вмовили  до  шлюбу  -
Сердешний  випив  бражки  кадку
І  став  чіплятися  до  люду:

«Мене  Яхве  сам  омивав!»
Я,  гонорову  маю  вдачу!
Хвалько  брехливий  на  додачу,
Себе  Гераклом  видавав:

Як  Аполон,  я  силу  маю!  -
Гиндичив,  бичився  гультій:
Руками  лева  залапаю!
Бо  я…!  Бо  я…!  Бо  я…такий!

Базікання  набридло  людям  -
То  що,  раз  так  —  біжи,  злапай  …
І,  звісно,  не  чекали  чуда  -
Бикам  під  хвіст  -  отам  волай!

...  На  смітнику  знайшовши  шкіру,
Яку  давно  побила  міль,
Намовив  в  друзі  простодиру,
Зібрав  охочих  звідусіль.

Поплічник  шкіру  натягнув,
Ворон  де  риком  налякав,
Самсон  за  пащу  ухопив,
Та  вухо  блазня  зачепив,
Коли  ту  пащу  розривав  …

Усе  по  писаному  наче,
Брехун  же  мало  не  попався  -
Подільник  в  шкірі  сере  й  плаче
Бо  з  переляку  обіс  рався  …

Людське  гівно  у  шкірі  лева
Мало  не  видало  їх  план  ...
Народ,  не  мавпи  на  деревах  -
І  мізки  мав  ще  не  прочан.

Здавалось  ось  вона,  безвихідь  -
Глядач  не  завжди  ловить  гав,
Але  Самсон  придумав  вихід  і:
Не  підходьте!  -  заволав  ...

«У  трупа  злапаного  лева
Ускочив  рій  сердитих  бджіл!
Мені  то  зовсім  не  проблема...»
І  вставив  в  пащу  довгий  кіл

Шепче  блазню  він:  тікай!
А  сам,  дістав  гівно  із  трупа
І  швидше  їсти  те  давай  -
Казав:  то  мед  стікає  з  дупи!

Допоки  все  гівно  не  з'їв...
Аж  ворон  з  гілки  дивувався  -
Отак,  за  власний  марнослів,  
Самсон  прилюдно  наїдався.

А  дурням  досі  правлять  байку
Про  бджоли  й  мед  у  лева  трупі  -
У  мізки  заганять  швайку  -
Їх  слухають  сліпі  чи  глупі  ...

Брехні  ще  вірить  дехто  й  досі
На  них  хоч  сци  -  роса  на  ружі.
Не  бачать  навіть,  що  на  носі  -
В  локшині  вуха  —  раби  божі...

Казан  відвертої  брехні
Їм  в  саму  пельку  заливають.
Але,  не  радісно  мені,
Коли  усіх  за  дурнів  мають:

Одна  на  лоба  косу  кріпить,  
Брудний  пройдисвіт  точить  вила,
Найбрехливіший  статки  ліпить  -
Все  -  для  людей!  Вони  -  робили!

Новий  Самсон  така  ж  дряпічка  -
Син  свого  батька-крадія.
Почав,  як  миша  із  запічка,
Крав  де  що  міг,  як  тхір  чи  тля.

Перед  вельможами  вклонявся
За  помаранчі  та  батони  -
Скрізь,  як  повія,  продавався  -
Волів  дістатися  до  трону.

У  можновладців  нюхав  гузна,  
Дірки  будь-кому  підлизав,
Попа  вдавав  той  підлабузник,
І  голубих  не  зачіпав.

Бо  мріяв  мало  не  щоночі,
Як  він  пірнає  у  грошву,
А  вранці,  ледь  розплющить  очі,  
Шукав  що  вкрасти  і  в  корчму.

Як  що  не  вкрав  -  ходив  сердитий,
Живіт  від  сала  хрін  смоктав.
Надобачав,  що  гинуть  діти,
І  на  крові  теж  заробляв.

Мерзенна  доля  волоцюги
Ножа  точила  ген  за  рогом  -
Прийшли  нові  «народні  слуги»
Тож  він  ховався  вже  за  Бога.

Сусідських  дурнів  намовляв,
Щоб  одягли  від  лева  шкіру.
Як  міг  народові  брехав:
Про  армію,  про  мову,  віру  ...
 
Цікаві  справді  жарти  долі:
Сюжет  для  казки  чи  кіно  -
То,  як  Самсон,  то  -  вітер  в  полі,
То  з  головою  у  лайно.

...  Пірнай,  скотино,  не  вагайся!
Туди  веде  завжди  брехня.
Або  пірнай,  або  прощайся  -
Кінець  належний  крадія!  

Кінець  Самсона  і  Даліли:
Даліла  здасть  за  гроші  все  -
Хай,  одягають  шкіру  звіра  ...
І  блазня  також  пронесе.

До  суду  стрижений  Самсон
Сконає  трупом  в  буцегарні,
А  всім  наука,  в  унісон:
Не  вірте  міфам  —  най  хоч  гарні.

17.09.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2019
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)