Ходить котик по перині,
Загляда в очі Ірині,
Годі пані, ну вже вставай,
Мені Кітікет подавай.
Хвіст уліво, хвіст направо,
Полежати маєш право,
Носом тиче їй в обличчя
Ну давай, гайда проснися!
Потім лапою по носі,
Ледь відкрила вона очі,
Не розгледіла спросоння
Мо» коханець, то мій Льоня?
« Любий знов, ти мене хочеш,
Чому ж голову морочиш?
Іра ковдру підійняла,
Щось м`яке, не розрізняла,
Із таким й будить не треба,
Чи була в цьому потреба,
Заважав мені поспати»,
Кіт на груди поклав лапи,
Немов струм, жінку пройняло
Що ж на мене, це так лягло?
Вчора Бренді перебрала,
Знов ледь очі відкривала,
Ніс до носа, легкий дотик,
За мить пулею,- (Брись) котик.
Плигнув кіт на підвіконня,
Де ж подівсь коханець Льоня?
На столі лежить записка,
" Нехай котик тебе лиска,
Він вподобав, жре Кітікет
А мені, на *ік вінегрет!
Люблю м`ясо і сметану,
Жить з тобою, тоді я стану,
На столі, щоб борщик й диня,
В хаті вміла господиня,
Тож навчись мене цінити
Тебе зможу полюбити!
***
Жіночки! Будете щасливі,
Як не будете, ви ліниві,
Щоб не тільки в ліжку солод,
А знайшлось, чим здолать голод,
Чоловік - то не машина
Ось у чому вся причина!
18.06 2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2019
автор: Ніна Незламна