Нехай пише казку казкар
Як ти ,промокла вишенько в саду? ...
З ніжних твоїх віт ,стікає крапля дощу.
Зустрічаєш ,ранню весну в журбі
І холод пронизує... окутує сірі дні.
Як прогриміла гроза над тобою...
Вітер ,обламав твоє гілля струною.
І осипався ранній цвіт на долину...
Не солодить,душу ягода малина.
Прошу,сонечко вигляне із -за хмар
Нехай пише чудову казку казкар.
Про закоханих лебединну любов
Пташечка ,щебече пісню весні знов.
Нехай летять мрії ,у блакить голубу
Буде сонячне небо ..в цю пору.
І світла днина радість принесе...
А для землян,сяє сонце золоте.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839135
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2019
автор: Чайківчанка