Татова любов мене веде
В світ далекий, світлий, незбагненний.
Вже ніхто такої не знайде,
Ну хіба що, у обіймах нені.
Татова любов-дороговказ,
Сонце у житті незнанно ясне,
Не покине вона більше вас,
Та любов, як мамина, прекрасна.
Татова любов із нами скрізь,
На яку б ми не пішли стежину.
Вона ніжна, трепетна до сліз.
Є ще мамина така єдина.
Татова любов, мов океан,
Де ні дна, ні берега земного,
В неї справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838801
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2019
автор: Надія Осіння