Правда чи ні, та ходить у народі.
Платон сказав: «Людина це тварина,
Яка на двох ногах постійно ходить,
До того ж мати пір’я не повинна.
На що пан Діоген обскубав курку,
На кафедру приніс, як аргумента.
«Людині цій подай, Платоне, руку.»
Змінилось визначення те моментом.
Того часу роки спливли в безодню,
А визначення й нині актуальне.
Як глянеш на потреби всенародні,
Людського мало, то ж шукаєш марно.
Сидять на березі, смокчуть кальяни.
Вінець творіння. Апогей в відриві.
Межа всіх мрій. Всіх діамантів грані.
Навіщо розум? Краще б було пір’я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838298
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.06.2019
автор: Пісаренчиха