[youtube]https://youtu.be/G1zdE4MXWxc[/youtube]
поч. 45 сек.
Протікає ріка життя поміж нами,
Розділивши нас на ці два береги.
На одному самотній я давно стою,
А на другому самотня стоїш ти.
Смуток в очах твоїх завжди бачу,
Відчуваю нестерпний біль в душі.
Я на світі тобі усе пробачу
Навіть те, що моїй в сердечній глуші.
Давай міст з тобою ми збудуємо,
Поєднаємо наші два береги.
Водоспад і каміння приберемо,
Щоб річці тихою водою плисти.
Образи, що були тобі прощаю,
Хай у вічність з водою пливуть вони.
Я новий міст між нами знову збудую,
Тільки з берега свого рукою махни.
Дивлюсь на твій берег і виглядаю
Чекаю коли появишся на нім ти.
Своїм поглядом твій завжди шукаю,
Щоб ним тобі сказати:- Пробач! Прости!
Ріка житття непомітно протікає,
Тихо і так незримо води несе.
Молоді роки щорік забирає,
Яких так небагато Бог нам дає.
Протікає ріка життя поміж нами,
Розділивши нас на ці два береги.
Я шукаю до тебе переправи,
Та не можу ніяк її віднайти.
А роки мої так швидко пролітають,
Як тії бистрії коні вдаль біжуть.
Ні на мить не можу їх зупинити,
Та найважче мені це тебе забуть.
Ні на мить не в силах їх зупинити,
Та найважче мені це тебе забуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838216
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2019
автор: dashavsky