Буркотливе нині літо –
Громом гримає щодня,
Скільки вже води пролито,
І нема в калюжах дна.
Тільки сонце вийде, блисне,
Стане сохнути усе,
Як одразу вітер свисне –
Хмарка воду знов несе.
Я терпіти довго вмію,
Але скоро буде край –
На повітряному змію
Піднімусь за небокрай.
Позбираю,як сунички,
Темні хмари грозові,
Викручу із них водичку
Й відпущу: - Летіть собі…
Бо вже сонце, і вже літо.
Нехай відпочине дощ.
Вже абонемент закрито
На миття садів і площ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837876
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2019
автор: Волинянка