[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0dEJfDsW9Z4
[/youtube]
Відцвів жасмін і півники чубаті,
і пусто стало якось у саду.
Вже відцвіли, та наче винуваті,
Бо знали добре, що я в сад прийду.
Нащо журба, із кожним так буває,
Коли цвітіння скінчиться пора,
То цвіт отой повільно опадає,
І пустка поселяється в садах.
Спочинок після довгого цвітіння,
І хай щасливими вас зробить сон.
(І не шукайте у журбі спасіння),
Ніхто ще не порушив цей закон.
Мені приємне ваше шелестіння,
Легенький вітер з радістю зустрів.
Все намагаюсь зрозуміти шепотіння...
О як же ти за час цей постарів!
Ти, смутку мій, не линь до мого серця!
Не треба ранить, хай же не болить.
Хороший спомин буде, як джерельце,
Яке минулу радість буде лить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837862
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2019
автор: Н-А-Д-І-Я