Все хизувалася, то там, то так, з мінтами
Гуляла, і все весело було.
А чоловік тюхтій? Беріг сім’ю роками?
Постаріла. Минулося. Пройшло.
Тепер все бідкається, що невістка стерво,
Як так і знов повіялась кудись.
Так нагадати хочеться, та мовчу вперто.
Одне кажу: «Ти, Зіночко, молись.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837549
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.06.2019
автор: Пісаренчиха