Хто садить огород, той ближче Бога,
Бо там із небом є прямий зв'язок.
Кинути в землю, став лиш на дорогу.
Хтось із зерна пробуджує росток,
Хтось поливає щедро й захищає.
Ту владу визнають, кажуть «Дасть Бог»
Однак про себе просту правду знають.
Не кинув – не зробив на зустріч крок.
Зроби лиш крок назустріч провидінню.
Чи виросте, чи ні, а ти саджай.
На все свій час, натхнення і везіння.
Як не тобі, комусь зросте врожай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837441
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2019
автор: Пісаренчиха