Летіло щастя світом на вітрах,
В полях ромашками-волошками сміялось,
Гуляло по дібровах і горбках,
Когось минало,а до когось поверталось…
Палало щастя в вранішній зорі,
На серці мріями натхненними співало,
В старенької бабусі у дворі
Дитячим голосом раділо, щебетало…
Котилось втомою по зораній землі,
В садку у затінку дерев відпочивало,
Ховалось в мудрій зморшці на чолі,
З війни свого синочка зустрічало…
Давало клятву вірності удвох,
Землі святої грудку цілувало,
У перемозі після сотні спроб,
Себе частинку щастя дарувало…
А всі чекають щастя неземне,
У королівських шатах, ідеальне.
Проходить щастя, як і все, мине…
Воно таке – буває і прощальне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837294
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2019
автор: Волинянка