Таня мило, до люстерка,
Кривить носа і моргає,
На обличчі мов веселка,
Справжня лялька виглядає.
Фарби сині і рожеві,
На повіках і на щічках,
Ще й парфуми недешеві,
На хустинці й на плечиках.
Сухі ноги… туфлі мами,
На підборах - точно чапля,
Ледь приходить вже до тями
На побачення йде краля.
Дівка рада, сяють зорі,
Чути пісню солов`їну,
Хай збрехала та не горе,
Що не схожа на Мальвіну.
Ну й нехай пожартували,
Ми із пОдругою нині,
Хай би горді не ставали,
Оті хлопці ж наче свині.
То дівок перебирають,
Наче лахи в секонд - денді,
Згодом роги наставляють,
При любій, малій незгоді.
Та Назар,вмить у віконце,
Раз - по – раз, знов у тривозі
Де ж Тетянка, моє сонце,
Упізнати ніяк не в змозі.
В телефоні, була інша,
Щічки - яблучко стигленьке,
І здавалася молодша,
Де ж те личенько гарненьке.
А ті губки - стигла вишня,
Та коса майже по пояс?
Де ж струнка ділась, ця пишна.
Щось сказать хтів, втратив голос.
А можливо, заблукав я?
До душі сумнів, підкрався,
Та ж адреса, що за краля?
За бузком, враз заховався.
Либонь схожа на вампіра,
На повіках блищить фарба,
На якогось, мабуть звіра,
Нащо ж лихо?Така карма?!
Ой гріх хлопче, ой мисливцю,
Тіло холодом проймає,
Тож зловить, хотів жар птицю,
У душі себе картає.
От дівчата, де ж порядність,
Чого ж далі всім чекати?
Самі топчуть свою чесність,
Їм не можна довіряти.
Тепер знаю, я до скону,
Хай не жде, навіть й не дзвонить,
Не повірю телефону,
Тож нехай інших розводить!
20.05.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2019
автор: Ніна Незламна