Багата і гучна російська мова
Такою стала не в один момент.
Знайшлися люди і сказали слово,
На моді часу змалювали хрест.
Лише французьку Пушкін чув з дитинства.
Не він один. Так вчився весь бомонд.
Він нею думав і писав теж, звісно.
Та не злякавсь зробити поворот
До мови, що росла травою в полі,
Дощами милася, сіклась мечем.
Народною не раз омита кров’ю.
Себе пізнай в собі – весь феномЕн.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836855
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.05.2019
автор: Пісаренчиха