Я люблю небо, люблю білу хмаринку,
Вітер гойдав, її немов перлинку,
Вперед несе, легенько обіймає,
Вона ж здалось на мене поглядає.
Примружу очі, погляну догори,
Ясні, яскраві, веселки кольори,
Та тож від сонця, мені так мерехтить,
Дивина просто, така прекрасна мить!
Туди б злетіти, між волохатих хмар,
Шматочок сонця, як яскравий ліхтар,
Промінці златі, з них ситечко зробили,
Такі сяйливі, обличчя ніжно гріли.
Я люблю небо, якби хмаркою стати,
І у обіймах , з ними політати,
Манить побачить, із висоти весь світ,
Всім надіслала б, величезний привіт.
Летіть хмаринки та не так далеко,
В небеснім морі кружляє лелека,
Чарівність світу, веселики в очах,
Думки шалені, уява, що я птах…
Я люблю небо!
27.05.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2019
автор: Ніна Незламна