Псалом 38. Не треба без Бога!
* * *
«Якщо сучасники за правду не б’ють,
то й для нащадків ніщо ти.»
І Ш.
Будь живою, Україно!
Будьте ви живими, Україно, Палестино,
леви місять вас із осокою.
Будьте й всі
самі собою.
І сусіди напівмертві,
що готові тому всіх пожерти.
Нині час абортувань світу всього,
аж тому всі – жертви,
коло.
Коло смерті.
Як же Бог, Він, до дзеркал загляне,
дзеркал правди,
Він, Бог-Правда?
Біля дзеркал – стане.
Древо вічніїх розливів,
шумів вічних
ще й щасливих –
хто Йому тим стане?
Древо вічне –
край зелений, –
от
Він гляне в мене!!
Львів від Києва не дасть Він
відірвати.
Мати! Божа Мати!!
Сам Шептицький так Тебе
списав
як Палама! той Тебе і світ
вписав
тим –
він серцем кровоточив:
так Твої ввібрали очі...
Як це так? А це є так!!
Вищий в нижчих задивитись схоче –
світ впаде на серце йому і на очі!!
А як – Бог!!
і де серце... і де
очі?...
той упрів
ще інший – іздурів
п’яниця як світ
і світ як п’яниця – хихочуть!!
І що? вам
є що сказати??
Це хіба що – розтерзати!
Це матерія в кусках.
Як то зараз.
Всякий орган – те, саме!
І підвищується.
Так, бо – опускається
усе страховисько!! Німе!!!
Й німотствующе – і – німе!!!
Без Бога.
Та зглянься, Боже,
ось і є: саме!
Спочатку верби
поопускають коси
в ріки...
Помолодійте ви, хто між природою
й – Христом,
навіки!!
І підіймайте дням важкі повіки...
Самоосліплені... галерники...
ще й із віконцями гиєн,
смертники із АйТі – вполоненці,
раби,
серце закрите,
і куди Господу воззріти?
і отверзаються лиця гаїв
а розспівається душам
Шахерезад – широко –
на кого гляне з краси око...
аж спахне в нім ще й пахне Боже Око...
Люблячий погляд – й настікає
гілка соком.
Христового ума –
Світло Божественне
глибоке і високе!!!
і проникає – все...
І як всі поживають?
А тим стають – що й споживають!
Свідомості – катма!
Не у Христа ще всі працюють.
Їдять і – зрять. Як плівка cinema...
1.05.2019,
ранок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835683
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 16.05.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович