Де світанки спали під периною,
Сонце умивалося заспане,
Лебідь танцював з лебединою,
Кожен раз, неначе востаннє.
Крила хмарами в небо злітали,
Під мелодії їм двом лише чутні,
Лебідь з парою в щастя пірнали,
Не замислюючись про майбутнє.
В унісон бились серця у грудях,
У очах цілий світ відбивався,
Було байдуже, що скажуть люди,
Коли лебідь лебідки торкався.
Бо у нього кохання єдине,
Як єдине життя і гніздо.
Хто ж тебе пригорне, лебедино,
Як коханого вб’ють... Скажи: хто?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835040
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2019
автор: Волинянка