Ллється магія дощів
З ароматами конвалій,
Промовчав, не зупинив,
І на серці холод сталі.
Краплі, краплі на асфальт,
Спрагле місто оживає,
У душі моїй набат,
Поряд милої немає.
Десь під дахом парасоль,
Йде вона гулким проспектом,
У мене ж невдячна роль,
Одинокого поета.
Пише дощ рядки сумні,
Про минуле, про минуле,
Не пробачила мені,
Все забула, все забула.
Цвіт конвалії. Весна.
І надія хоч на диво,
Марно. Мила не прийшла,
А прийшла у місто злива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834834
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2019
автор: Надясемена