По стовбурах дерев
Живильних соків рух.
Набрякло мінералами коріння,
Це діалектика, природи дух,
Народжує новітнє покоління.
У божества весни і сила старання -
Непереборно оновляючи природу,
Трощить кору зимового убрання,
Світ підриває цвітом роду.
Таке буває лиш весною,
Як вибухає світ красою,
Зникає мертве в нікуди,
З кристалів капельки води,
З води клубочаться тумани,
А небо голубе духмяне,
А сонце в ньому трішки п’яне...
Так крутить воно світом,
Так оживляє все щоби,
Всі люди милувались цвітом
Святої божої верби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2019
автор: Ivan Kushnir-Adeline