Розвiвало життя свої коси мiж Небом й Землею,
Вічну силу жаги та любові вплело помiж нас.
І дорогами щастя вело і світило зорею,
Вiддавало вогонь, що палав, тiльки нам й Прометею,
Й зачинило тебе за Вiкном у безвимiрний час...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Тетяни Войтенко та Олега Войтенка (№3), з другого тому «Київщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
09.04.2019 Португалiя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2019
автор: VIRUYU