Тиша все вкрила навколо,
Сплять вже солдати усі...
Сняться їм сни кольрові,
Лише не сплять вартові...
Стихли усі соловейки,
Й гуркоти злої війни...
Ніч промина потихеньку,-
В тихому русі весни...
Ані пісень закличальних,
Ні парубоцьких зітхань,
Ані вітрів величальних,
Ані батьківських повчань...
Навіть собаки притихли,
Десь поховались коти...
Так бува часом ночами,-
В будь - якій ночі війни...
Раптом порушилась тиша,
Десь застрочив кулемет...
Тиша втекла, чи десь вийшла,
Аж затрусився намет...
Враз всі проснулись солдати,-
В бій йти готові усі...
Танки гули і гармати,-
Ось як бува на війні...
Вибухи стискують груди,
Стогне природа й весна...
Мріють давно усі люди,
Щоб закінчилась війна...
Мир і війна - все відносне,-
Осінь, зима, чи весна...
Тиша бува й доленосна,
Надто коли йде війна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831805
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.04.2019
автор: геометрія