Не зміг я пережити цю війну.
Поліг в бою... Але про це не йдеться.
Ех, знати б, іншому що пацану
Безпрограшний квиток його знайдеться...
Я не збудую над рікою дім.
Мені не бути поза океаном.
Ех, знати б, той герой що є живим,
Зуміє стати вправним мореманом.
Що не дадуть обіцяне все нам
"Туристам-одноденкам" у наступнім,
Які про подвиги по кабакам,
Уміло наплетуть дівка́м підкупним .
Тож най йому за те, що він живий,
Дадуть життям цим шанс удовольнитись.
Мільйон невкрадений з бюджета хай новий,
Таким, як він, дозволить обучитись.
А потім жити! І творити Світ!
Дім маючи і радість, і достаток.
І не забути, вам всім заповіт,
Про матерів які скорбіють і солдаток!
Оригінал.
Мне не судилось пережить войну.
Я пал в бою…. Но строки не об этом.
Эх, знать бы, что другому пацану,
С беспроигрышным повезет билетом…
Мне не построить дома над рекой.
И мне не побывать за океаном.
Эх, знать бы, что тот, выживший, герой,
Сумеет стать, заправским мореманом.
Эх знать бы , что обещанное нам,
Не отдадут «туристам-однодневкам».
Которые, потом, по кабакам,
О подвигах приврут продажным девкам.
Пускай ему, за то, что выжил он,
Дадут возможность, жизнью насладится.
И не украденный в бюджете миллион,
Таким как он, позволит обучиться.
А после жить! Творить и созидать!
Имея дом и радость и достаток.
Мы только просим Вас не забывать –
Про матерей скорбящих и солдаток.
Автор Виктор Залевский
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830819
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2019
автор: Юрій Шибинський