СТИРАЮСЬ (собі)

То  нижні  вмикаються  чакри,  то  верхні.
Деструкція  повна,  чи  норма  стандартна?
Шукаю  буття  сенс,  можливо  й  даремно.
За  мить  у  розпусту  впадаю  з  азартом.

На  щастя  все  діється  гіпотетично.
Уява  спрацьовує  дуже  яскраво.
Між  чорним  і  білим  стираюсь  практично.
Живу  так  постійно.  На  те  маю  право?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830630
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.03.2019
автор: Пісаренчиха