Ти знаєш добре: як годиться,
Коли який вдягти фасон.
Звик. Контролює розум серце.
Ці двоє б’ються в унісон.
У праці віднайшов відраду.
Життя надбало дивний сенс.
Навряд хто в цьому світі зрадить,
Бо вірний сам собі, як пес.
Бо сам собі брат і товариш.
Себе сам, пригостиш мате.
Все робиш правильно, все знаєш.
Ну і куди цей шлях веде?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830207
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.03.2019
автор: Пісаренчиха