Присяга вірності нас поєднала.
Та вірність хтось відправить в забуття...
Але в строю, дивлюся, хлопчиків немало,
Які залишитимуть це життя.
Міняючи засади морпіхоти,
На половинчатість, двоїстість, кривизну,
Вони в боях всі виявити хочуть:
І вишкіл свій, і вдалу крутизну.
І їхнім ненькам, що життя їм дали,
Батькам, які дух повставляли в них,
Ми вдячні вам, що так дітей навчали,
Героїв наших - хлопчиків своїх.
Подяка всім, у кого серце б'ється
З серцями наших побратимів в такт.
Я впевнений - відзнака їм знайдеться.
І на землі і в небі. Це є - факт!
Ми будем вірними словам присяги
Та й тим, хто стали в шику моноліт.
Над Україною чужинські стяги,
Поки живі ми, враг не водрузить.
Оригінал.
«Быть верным !» - точно стоит дорогого.
И согласитесь - можно верными не быть...
Но я в строю, мальчишек вижу много,
Которые уже не смогут жить,
Меняя принципы морской пехоты,
На половинчатость, двоякость кривизну.
И им в сраженьях проявить охота
И выучку свою и крутизну.
Их матерям, что жизни подарили
И их отцам, что дух вложили в них,
Мы благодары, то что так взростили,
Героев наших, мальчиков своих.
Мы благодарны тем, чье сердце бьется
С сердцами наших побратимов в такт.
Уверен я, что героизм зачтется
И на земле и в небе. Это - факт!
Мы будем верны и словам присяги,
И тем, кто стали в строя монолит.
Над Украиною чужие флаги
Пока мы живы, враг не водрузит.
Автор Віктор Залевський
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829701
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2019
автор: Юрій Шибинський