́́Не радує весна людей сьогодні ,
Хоч так ласкаво сонце пригріває...
Думки,вагання..., наче край безодні.
Народ втомився , все чогось чекає...
Усмішки десь поділись на обличчях,
Хоч зігріває їх весняний промінець.
Живем у гніві , нервах , протиріччях,
Коли ж настане бідам всім кінець?...
Щоб повернулись діти із чужини,
І не лилася кров на тій страшній війні.
Щоб не глумились більше з України
Ті л́юті виродки із нашої сім"ї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2019
автор: Калинонька