Вітер дужчає. Ти з ним.
Залишаєшся одним.
І він грається з тобою,
Наче хвилі в час прибою.
Вітер б'ється безупинно
Й не затихне погодинно.
Він собі летить й не знає,
Хто тебе давно кохає.
Вітер ріже твої щоки,
І лунають тихі кроки.
Повертаєшся додому.
Хто твою нестиме втому?
08.03.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828737
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2019
автор: Моряк