Відійде Масляна з останніми снігами,
Сьогодні - «Прощена неділя» і ми з вами,
До Бога звернемося і до всього люду,
Будь ласка вибачте! Прошу простіть небогу.
На коні вітер, розізлився, шаленіє,
Сірі хмарини, сердито, всюди розвіє,
У піднебесся, летять думки немов птахи,
Вкотре промовлю,- О, Боженьку мене прости!
І ненароком, упаде крапля солона,
Чи то водиця, навіть зовсім ще холодна,
У душі клекіт, на жаль, біль не приховати,
Та чи навчилися, ми людоньки прощати?
В цей день весняний, рано виглянуло сонце,
Вже віджену печаль, погляну за віконце,
І всі сумління, гордість і думки зухвалі,
Нехай вітрисько, віднесе геть, якнайдалі.
Прошу прощення і так хочу побажати,
Будьмо дружніші, то ж навчімося прощати,
Бог милосердний, ми каємось,хай нас простить,
Тож у єдності і мирі, буде краще жить!
Прошу, Вас друзі, знайомі й недруги, простіть!
На мене в серці, як є образи не держіть,
Молюсь до Бога, я попрошу, мене прости,
Як спричинила, якісь нечаянно гріхи.
10.03.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2019
автор: Ніна Незламна