Прийшла нічка, пригорнула,
Попестила, та й забула
Десь мене в світах.
Я розлилася водою
З буйних трав знялась росою
В небо, ніби птах.
Піднялася над полями
Над луками та степами
Щоб тебе знайти.
Краще було б не шукала.
Бо тоді б того не знала,
Що з іншою ти.
Що мені тепер робити?
Стати блискавкою – вбити
Вас обох у сні?
Чи отрутою гіркою
Отруїти твою долю?
Що зробить мені?
Знову нічка прийшла темна.
Її ласка – на даремне …
Сон сяйнув на мить.
Туга душу охопила,
Серце каменем зробила.
Більше не злетіть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828075
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.03.2019
автор: Пісаренчиха