Гірка доля.

Як  в  дитинстві,  мене  мати,тихо  колихала!
Та  про  долю,  свою  гірку-все  пісні  співала!
Як  побралися  із  батьком,двох  дівчат  придбали,
Та  у  спадок-свою  долю,дітям,  передала!!!

Старша,  заміж  вийшла  перша,за  горе-музику,
День  і  нічь,він  на  гітарі-музу  свою  кликав!
Все,що  лишилось  від  нього-гарний  син  та  донька!
Не  сумує  більш  за  ним,  її  голівонька!

Потім  меньша  заміж  вийшла-обрала,  п"яницю!
На  тім  світі,  як  і  другий-годують,  червицю!!!
А  сестра,  їх  кожен  день,з  сумом  поминає!
А  та  доля,  її  клята-чарку,  наливає!

Що  ж  ти  мамо,моя  рідна,  з  нами  наробила???
Дві  доньки-та  зовсім  різні,де  наша  родина???
Де  наш  батько???
На  тім  світі???
Зверху  поглядає?.....
Як  його  дівчатка  любі,  життя  коротають!!!

Боже  милий,  любий  Отче!!!
Благаю  я  тебе!
Відведи  сестру  від  чарки,не  візьми  до  себе!!!
А  матусі.  моїй  рідній-дай  літа  і  спокій!
Хай  живуть  обоє  в  мирі,  та  не  одинокі!!!

І  за  себе-помолюся!  Щоб  дав  мені  сили!!!
Щоб  зустріла,  я  нарешті-своєї  родини!
Бо  ту  долю,  мамо  гірку-я  вже  не  боюся!!!
Своїм  серцем  й  добрим  ділом-від  неї,  зрекуся!!!

Дітям  своїм,  я  ніколи,не  віддам,що  маю....
Передам  їм  тільки-щастя,про  них  я  подбаю!!!
Тиха  пісня  материнская,лунає  і  досі........
Та  мені  її  не  чутно,  живу  в  іншім  боці!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82673
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.07.2008
автор: TigraAgara