Ох, думи мої думи,
А задуми Божі.
Мої плани не його
Й на твої не схожі.
Та усі ми діти Божі.
Й Божий задум
В тому є,
Що Отець Небесний
Нам любов свою дає.
Сина блудного
Приймає,
І усе йому
Прощає.
Милосердю Божому
Немає кінця.
Нам відома вже
Історія оця.
Тож, скільки б
Не блудили ми,
Та час навернення
Приходить.
Час покаяння
Нам дається,
Та з гріхом важко
Кожен розтається.
Природа наша є
Гріховна,
Та ти людина є
Духовна.
Духом любові і смерть
Перемагаєм.
А нині обійми
Люблячого батька
Приймаєм.
Любов його ми відчуваєм,
Коли й один одного
Прощаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826690
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2019
автор: яся