розкрутила на кислу правду,
вкоротила сумлінню віку_
до коріння дорила спрагло,
посміхнулася вперше дико_
задихнулося снів відлуння,
розчахнулася слів безодня,
сіродення брудного будня
в декораціях насьогодні_
компенсація за звитяги,
медитація на принади,
в біле коло чи ще затягне
вже байдужу собі монаду_
зосереджено дмеш на воду,
оком свердлиш пустелю стелі,
тягнеш крапку над “і” зісподу,
сиплеш сажу й золу в пастелі_
розкрутила на кислу правду,
напустила гіркого диму,
завчахають між скронь литаври,
тінь на шворці ковтає слину_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825776
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.02.2019
автор: Ки Ба 1