Мене збила правда одного дня.
Тепер я кульгатиму решту життя
Тож кладіть на мою ногу гіпс
Брешіть мені про В’єтнам.
Почув, як будильник кричить про свій біль,
Не знайшовши себе, я заснув мимовіль
Тож лийте у мої вуха срібло
Кладіть на мою ногу гіпс
Брешіть мені про В’єтнам.
Я опускаю повіки і бачу вогонь.
Всі імена закарбовані між двох моїх скронь
Тож мажте мої очі маслом
Лийте у мої вуха срібло
Кладіть на мою ногу гіпс
Брешіть мені про В’єтнам.
Я чую сморід гару, боюсь, це мій живіт.
Вони вже подали лимонки на обід
Тож пхайте у мій ніс часник
Мажте мої очі маслом
Лийте у мої вуха срібло
Кладіть на мою ногу гіпс
Брешіть мені про В’єтнам.
Де був ти, коли чинилося зло?
Біля кенотафу шукав у пляшки дно
Тож куйте мій язик пійлом
Пхайте у мій ніс часник
Мажте мої очі маслом
Лийте у мої вуха срібло
Кладіть на мою ногу гіпс
Брешіть мені про В’єтнам.
Ви прихопили бомби, а совість – ні,
Ви взяли людину і потопили в брехні
Тож розтирайте мою шкіру жінками
Куйте мій язик пійлом
Пхайте у мій ніс часник
Мажте мої очі маслом
Лийте у мої вуха срібло
Кладіть на мою ногу гіпс
Брешіть мені про В’єтнам.
[url="http://t.me/o_fediienko"]Підписатися на щотижневі оновлення[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825700
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2019
автор: o.fediienko