Хмар вiнки оповили мiй жаль вiж Землi аж до Неба,
Загубившись мiж них проводжала тебе назавжди,
Вiддавала зiркам, зрозумiвши - так краще..., так треба...
Спочивай, мiй коханий, молитва - єдина потреба,
I у неї огорну тебе й всi розбитi мости.
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Наталії Коцюби та Віталія Коцюби (№26), з першого тому «Львівщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
15.02.2019 Португалiя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2019
автор: VIRUYU