Чомусь схотілося душі весни

Чомусь  схотілося  душі  весни,
Почула  –  соловей  співає.
Побачила,  що  потекли  струмки,
Вдягнула  вишиванку  та  гуляє.

Зі  стріх  подзюркотіла  та  вода,
Що  зиму  у  бурульках  кочувала.
Стомилася  зима  від  завірюх,
Свою  сестру  десь  близько  відчувала.

Схотілося  душі  моїй  весни,  
А  на  полях  сніги  іще  дрімають.
Курличуть  десь  далеко  журавлі,
Зиму  уже  піти    вони  благають.

В  середині  буяє  і  співа
Душа  моя,  бо  весну  відчуває.
Але  зима  стоїть,  не  відступа.
Хоча  сестру  свою  давно  чекає.

04.02.2019  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825285
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2019
автор: Romashe4ka