Ой не плач дівчино, разом із зимою,
Не вмивайся люба, гіркою сльозою,
Весна на порозі… спів пташиний чути,
Вернеться коханий, війни ж не забути.
Й тих ночей безсонних, у журбі страждання,
Тож дивились очі, з вечора й до рання,
Там у полі любий, куля зачепила,
А вона мов знала, Боженьку просила.
Між урвищ стогнання, вся земля горіла,
Місяченько сивий, ніченька зоріла,
Доля посміхнулась, його захистила,
Хмаронька зненацька, від смерті накрила.
То не його день, вже життя покидати.
Молилась до неба й все просила мати,
Ніч ти потаємна, захисти дитятко,
Він же молоденький і майбутній татко.
Хай живим побачу, нехай усміхнеться,
Дай же Боже силу, нехай повернеться,
Рано пташка співом, як звістка про щастя,
Живий твій коханий, зіронька не згасла.
Як же хотів волі, мати дала крила,
Та війна так рано, сивиною вкрила,
Він боровся мужньо за свою країну,
За мир і свободу й рідну Україну.
Ой не плач дівчино, разом із зимою,
Не вмивайся люба, гіркою сльозою,
Весна на порозі, спів пташиний чути,
Вернеться коханий, війни ж не забути.
13.02.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2019
автор: Ніна Незламна