У тумані ховаєш кроки.
Випускаєш з руки пташа.
Ніг торкаються коня боки.
Мого серця ж твоя душа
Неприборкана, келих світла
На стежині проллявся в схід
Сонця ясного, з гір привітно
Над корінням розтанув лід.
Дихай легко, бажай, поцілься
Ненароком у саму ціль
У тумані дзенькнули,- бильця
Відчуваю, ти йдеш, звідусіль..
Ховаєш кроки у тумані..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824796
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2019
автор: Ольга Ратинська