Непомітні

Пісня,  згенерована  мною  за  допомогою  ШІ,  на  цей  вірш
https://www.youtube.com/watch?v=KD5HyB921Dg

Малі  пухнастики,  забавні,  вайлуваті
Прийшли  на  горе  в  непривітний,  хижий  світ.
Вони  не  знають,  що  приречені  до  страти,
Що  тут  не  жалують  беззахисних  сиріт.

Ласкаві  цуцики,  безжурні  і  гавкучі
Біжать  з  надією  несміло  до  людей.
Їм  безпорадно  зазираючи  у  вічі,
Собі  вимолюють  поживу  кожен  день.

В  морозні  ночі  примерзають  їхні  лапки
До  крижаної,  непривітної  землі.
Адже  немає  в  них  ні  норки,  ані  хатки.
Лиш  можуть  ближче  пригорнутись  уві  сні.

Їм  сниться  змучена  і  виснажена  мати,
Що  захищає  від  розлючених  вітрів.
Що  намагаючись  їх  подихом  зігріти,
Тремтить  від  болю,  лихоманки  і  страхів.

Та  сон  умить  зникає,  ніби  небувало,
Бо  від  морозу  застигає  в  жилах  кров.
І  треба  бігти,  бо  лиш  рух  їх  зігріває!
Зупинка  -  значить  не  прокинутися  знов.

А  всі  спішать  кудись  і  їх  не  помічають!
Або  не  хочуть  просто  бачити  їх  біль.
А  милі  крихітки,  вмираючи,  благають
Урятувати.  Та  їх  гонять  звідусіль.

Але  ж  ми  люди!  На  землі  нас  так  багато!
–  Врятуймо  разом  цих  та  інших  бідолах.
Адже  тепло  й  любов  так  легко  дарувати
Й  вони  сторицею  повернуться  назад.

05.  02.  2019              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2019
автор: laura1