Пісня, згенерована мною за допомогою ШІ, на цей вірш
https://www.youtube.com/watch?v=KD5HyB921Dg
Малі пухнастики, забавні, вайлуваті
Прийшли на горе в непривітний, хижий світ.
Вони не знають, що приречені до страти,
Що тут не жалують беззахисних сиріт.
Ласкаві цуцики, безжурні і гавкучі
Біжать з надією несміло до людей.
Їм безпорадно зазираючи у вічі,
Собі вимолюють поживу кожен день.
В морозні ночі примерзають їхні лапки
До крижаної, непривітної землі.
Адже немає в них ні норки, ані хатки.
Лиш можуть ближче пригорнутись уві сні.
Їм сниться змучена і виснажена мати,
Що захищає від розлючених вітрів.
Що намагаючись їх подихом зігріти,
Тремтить від болю, лихоманки і страхів.
Та сон умить зникає, ніби небувало,
Бо від морозу застигає в жилах кров.
І треба бігти, бо лиш рух їх зігріває!
Зупинка - значить не прокинутися знов.
А всі спішать кудись і їх не помічають!
Або не хочуть просто бачити їх біль.
А милі крихітки, вмираючи, благають
Урятувати. Та їх гонять звідусіль.
Але ж ми люди! На землі нас так багато!
– Врятуймо разом цих та інших бідолах.
Адже тепло й любов так легко дарувати
Й вони сторицею повернуться назад.
05. 02. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2019
автор: laura1