Стискаєш сердце як ніколи,
Ти почуваєшся у втомі,
Солодкі губи наче мед
Над прірвою шепочуть.
Ти хочеш впасти так давай,
Давися криками безодні,
Рушай у темряву глуху,
Де сморід виїдає очі.
Твій жар зітреться у крові,
Обманом стиснуті коліна,
Закалатає гірко серце
Цей страх ніколи не минеться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824242
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.02.2019
автор: Ти не осліп