Ти дивився з окопу на сніг,
Вітер жах розганяв між розривів,
Там де брат помер на землі,
Пар гуляв ще свіжий над трупом.
Ти завмер, але потім заплакав,
У очах пронеслося усе,
Рідні очі дітей і коханої,
І услід прощання гірке.
Коли перший раз від удару,
Захиталася бідна земля,
Присягався, що будеш боротись,
Проти болю, ненависті, зла.
Що за рідну країну у поті,
У сльозах і крові пронесеш,
Закричиш серед ворога люто,
Не здолати українських сердець!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824241
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.02.2019
автор: Ти не осліп