Коли ранкове сонце променем торкає
Коли щезають зорі вже за обрієм землі
Коли чарі́вні очі тільки відкриваєш
І на устах коротке слово —«Ти?»
Я мила — вже те́бе зустрічаю
Вже поруч у думках, немов від сонця тінь
І рук твоїх ніяк не відпускаю
В полоні дивовижних мрій й видінь
Всі лінії обличчя тво́го пригадаю
В очей глибінь небачену пірну
Красу твою віршами оспіваю
Й коліна в захваті схилю
Час пролетів — і сонце вже сідає
Ніч—королева воїнство зіро́к веде
О мила квітко, тисячу разів повто́рю ще — кохаю
Й прийдешній день дарує знов тебе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823700
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2019
автор: Witer