А з мiльярдiв людей лиш один ти свiтив менi Сонцем -
Незгасимим вогнем для душi, ясним променем мрiй.
А тепер iз-за хмар бiлоснiжних шукаєш вiконце,
Зазираєш iз Неба крiзь нього до нас Охоронцем -
Бiлим Ангелом, в крилах тримаючи свiтло надiй.
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Тетяни Циганок та Сергія Циганка (№23), з першого тому «Львівщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
31.01.2019 Португалiя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2019
автор: VIRUYU