Вирувало життя, одягнувши наш свiт кольорами,
Ми з тобою творили полотна iскристих надiй,
Ми цвiли, як цвiтуть навеснi нашi землi садами,
Ми всмiхалися щастю, тримаючись нiжно руками,
Ми з тобою є дiтьми здiйсне́нних й не здiйснених мрiй...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Світлани Кончевич та Тараса Кончевича (№22), з першого тому «Львівщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
01.02.2019 Португалiя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2019
автор: VIRUYU