Ой, зима, зимонька, білосніжна пані,
Падав сніг пухкенький, кучугури славні,
Розляглись, по полі зачарували світ,
На річках, сонливих задзеркалився лід.
І на серці радість, іду по стежині,
Промінь сонця тішить,, на рясній калині,
Чую спів, синичка зирить полохливо,
Ой творіння, то ж боже, є справжнє диво.
А кущі, під самим лісом, вдягли шапки́,
Гляну здалеку, то наче малі хатки́,
Горобці, кумедні, випурхнули звідти,
На березі, всілись й розгойдують віти.
Ой зима, зимонька, добре потрудилась,
Щоб пшениця,славна рясно колосилась,
Сил набралась земля, щоб щедрий урожай,
Колосочки вповні, щоб розцвів рідний край.
24.01.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2019
автор: Ніна Незламна